Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 5023/1732/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівХодаківська І.П., Фролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран"на постановуХарківської апеляційного господарського суду від 12.11.2014 рокуу справі№ 5023/1732/12господарського судуХарківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Югран"проперегляд рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2012 року за нововиявленими обставинамиза позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ізюмської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Югран"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Головного управління Держкомзему у Харківській області, 2. Управління Державної сільськогосподарської інспекції України в Харківській областіпростягнення 143 818, 02 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Клюге Л.М. посвідчення № 014652 від 17.01.2013 року,- позивача:не з'явився,- відповідачів:не з'явився,- третіх осіб:ГУДержкомзему у Харківській області: не з'явився, Управління Держсільськогосп інспекції України в Харківській області: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 позовні вимоги Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" (далі за текстом - ТОВ "Югран") на користь Держави - 143 818, 02 грн. шкоди.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року у справі № 5023/1732/12 апеляційну скаргу ТОВ "Югран" задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року у справі № 5023/1732/12 скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року залишено в силі

22.04.2014 року ТОВ "Югран" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 та ухвалено у справі нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Югран" у задоволені заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року залишити без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року у справі № 5023/1732/12 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року у справі № 5023/1732/12 скасовано та прийнято нове рішення у справі, яким в задоволенні заяви ТОВ "Югран" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 - відмовлено, рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Югран" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року у справі № 5023/1732/12, а рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 33, 34, 35, 43, 82, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 27.01.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга ТОВ "Югран" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2015 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ "Югран" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд виходив з того, що встановлена вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2013 року у кримінальній справі № 2016/2671/12 відсутність в діях директора ТОВ "Югран" ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України та відповідно, відсутність в діях ТОВ "Югран" складу правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки є нововиявленими обставинами, які спростовують висновки, покладені в основу рішення господарського суду Харківської області у справі від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12.

Також, місцевий господарський суд вказав, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо користування земельною ділянкою не можна розцінювати як самовільне зайняття земельної ділянки в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України та, що стягнення шкоди в розмірі 143 818, 02 грн. є необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляд на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України закріплено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 113 ГПК України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами. Згідно ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 позовні вимоги Харківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради задоволені повністю: стягнуто з ТОВ "Югран" на користь держави 143 818, 02 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок на території м. Ізюм Харківської області.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що факт використання земельних ділянок відповідачем без оформлення правовстановлюючих документів є доведеним, що підтверджується, зокрема, актами обстеження земельних ділянок та протоколами про адміністративні правопорушення.

01.08.2012 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5023/1732/12 рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 скасовано та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та приймаючи нове про відмову в позові суд апеляційної інстанції мотивував, зокрема, тим, що оскільки акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства складені з порушенням Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також тим, що, оскільки розмір земельних ділянок при перевірках визначено орієнтовно, відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012 року у справі № 5023/1732/12 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року у справі № 5023/1732/12 скасована, а рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 залишено без змін.

Вищий господарський суд України виходив з того, що судом апеляційної інстанції не враховано положень ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, наданих у постанові від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", п. 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтованого покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 та, зокрема те, що доведення відсутності вини покладається на особу, яка заподіяла шкоду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами, за результатами проведення Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області у травні 2008 року перевірки встановлено, що ТОВ "Югран" було самовільно зайнято та використовувались дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 59, 0 гп та 123, 4721 га без оформлення документів на право власності або користування земельною ділянко відповідно до ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, про що складено акти обстеження земельних ділянок від 22.04.2008 року за № № 000528, 000529.

Як вбачається з матеріалів справи, у судових рішеннях всіх інстанцій зазначено про те, що відносно керівника відповідача порушено кримінальну справу, у тому числі за ст. 197-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

22.04.2014 року ТОВ "Югран", звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд вказаного рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012року у справі № 5023/1732/12 за нововиявленими обставинами.

Так, на думку відповідач підставою для перегляду рішення місцевого господарського суду від 29.05.2012 року за новоиявленими обставинами вказує є встановлення вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2013 року у кримінальній справі № 2016/2671/12 та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.03.2014 року по вказаній кримінальній справі відсутності в діях директора ТОВ "Югран" ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та відповідно, відсутності в діях ТОВ "Югран" складу правопорушення самовільного зайняття земельної ділянки підтверджуються окрім зазначених судових рішень - копією ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.09.2014 року по вказаній кримінальній справі.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами за наявності визначених законом підстав. Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Судами встановлено, що під час винесення вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.12.2013 року у кримінальній справі № 2016/2671/12 встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року встановлено наявність актів самовільного зайняття та використання земельних ділянок та відшкодування заявником суми завданих збитків за правопорушення, у зв'язку з чим ОСОБА_5 вже поніс цивільно-правову відповідальність, тому підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності за цим фактом не вбачалося можливим, а питання відповідальності виправданого за фактом самовільного зайняття земельної ділянки вирішено в порядку цивільного законодавства.

Колегія судідв касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є, у їх сукупності, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час попереднього розгляду було встановлено, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території м. Ізюм Харківської області, якою встановлено, що відповідачем для вирощування сільськогосподарських культур на території м. Ізюм Харківської області самовільно зайнято та використовується дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення без оформлення документів на право власності або користування земельною ділянкою.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами складено акти обстеження земельних ділянок № 000528 та № 000529 від 22.04.2008 року, протоколи про адміністративні правопорушення № 003224 та № 003225 від 22.04.2008 року.

Крім того, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства оформленої актом від 16.05.2011 року, проведеної фахівцями міськрайуправління Держкомзему в м. Ізюм та Ізюмського району Харківської області, встановлено, що відповідачем самовільно за відсутності правовстановлюючого документа на землю використовуються земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 182, 4 га.

Доказів оскарження чи скасування вказаних актів обстеження земельних ділянок № 000528 та № 000529 від 22.04.2008 року та протоколів про адміністративні правопорушення № 003224 та № 003225 від 22.04.2008 року, які у своїй сукупності є матеріали справи про адміністративне правопорушення, що підтверджує факт самовільного використання земельної ділянки, судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції враховуючи вищевикладене та дані конкретні обставини справи погоджується з висновком апеляційного господарського суду проте, що викладені наведені обставини не можливо вважати нововиявленими обставинами в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, а тому суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку про скасування рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року у справі № 5023/1732/12 та відмови в задоволенні заяви ТОВ "Югран" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року у справі № 5023/1732/12 слід відмовити повністю.

Касаційна інстанція, в силу приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Югран" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року у справі № 5023/1732/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року у справі № 5023/1732/12 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко